поліхроїзм
ПОЛІХРОЇЗМ, -у, ч. Властивість мінералів змінювати забарвлення при звичайному освітленні залежно від напряму падіння променів; характерний для деяких кордієритів, турмалінів та інших мінералів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поліхроїзм | поліхроїзми |
Родовий | поліхроїзму | поліхроїзмів |
Давальний | поліхроїзмові, поліхроїзму | поліхроїзмам |
Знахідний | поліхроїзм | поліхроїзми |
Орудний | поліхроїзмом | поліхроїзмами |
Місцевий | на/у поліхроїзмі | на/у поліхроїзмах |
Кличний | поліхроїзме | поліхроїзми |