помолотити
ПОМОЛОТИТИ, очу, отиш, док., перех. і без додатка. 1. Док. до молотити. - Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте?! (Томч., Жменяки, 1964, 209).
2. Молотити якийсь час. Він обіцяв їй полагодити оборіг, скосити сіно і кілька днів помолотив би жита (Чорн., Визвол. земля, 1959, 12).
3. перен., розм. Побити у багатьох місцях. У голові шуміло, кістки нили, наче все тіло хтось поклав на ковадло і добре помолотив кийками (Чаб., Балкан. весна, 1960, 374).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помолочу | помолотимо |
2 особа | помолотиш | помолотите |
3 особа | помолотить | помолотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помолотив | помолотили |
Жіночий рід | помолотила | |
Середній рід | помолотило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помолотімо | |
2 особа | помолоти | помолотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помолотивши |