поморгати
ПОМОРГАТИ, аю, аєш, док. Моргати якийсь час. Хай сусідки напослідки [напослідок] Дивляться й регочуть: Поморгають, покивають Та й пересокочуть (Г.-Арт., Байки.., 1958, 181); Заревла машина, затанцювало миготливе світло фар, поморгало трохи, блимнуло разів зо два і погасло (Збан., Єдина, 1959, 62).
Поморгати вусами (вусиками, усиками і т. ін. ) - порухати, поворушити вусами якийсь час. Комашина, почувши на собі чужий погляд, заворушилася, поморгала невеличкими усиками і затихла (Мирний, IV, 1955, 9).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поморгаю | поморгаємо |
2 особа | поморгаєш | поморгаєте |
3 особа | поморгає | поморгають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поморгав | поморгали |
Жіночий рід | поморгала | |
Середній рід | поморгало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поморгаймо | |
2 особа | поморгай | поморгайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поморгавши |