помугикати
ПОМУГИКАТИ, помугикаю, помугикаєш і помугичу, помугичеш, док. Мугикати якийсь час. [Старицький:] Хіба вам самому, скажімо, хоч після чарки, не хочеться поспівати? [Ошметкін:] Чому ж - іншим разом кортить помугикати (Мокр., П'єси, 1959, 295); Він перечитав листа при мені, помугикав-помугикав і сказав, що приїде (Мик., Кадильниця, 1959, 28).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помугикаю | помугикаємо |
2 особа | помугикаєш | помугикаєте |
3 особа | помугикає | помугикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помугикав | помугикали |
Жіночий рід | помугикала | |
Середній рід | помугикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помугикаймо | |
2 особа | помугикай | помугикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помугикавши |