понабиратися
ПОНАБИРАТИСЯ, аємося, аєтеся, ається, док., 1. Зібратися, скупчитися в якому-небудь місці, з'явитися десь (про багатьох). О, де ви такі розумні й понабирались (Номис, 1864, № 6219); Де й купці понабирались?! .. Бачать, що п'яниця, що він не при собі, за три шаги віддасть (Барв., Опов.., 1902, 301); - А киш, проклята! Де це понабирались у хаті кури? (Н.-Лев., II, 1956, 118).
2. чого, розм. Набути чогось небажаного (хвороби, паразитів і т. ін. - про багатьох). - Де це ви понабирались такого кашлю? Може, хто одчинив вікно ввечері? - бідкався Воздвиженський (Н.-Лев., І, 1956, 569); // Перейняти що-небудь негативне у когось (про багатьох). - І де оце молоде покоління понабиралось отієї модної нервовості? (Н.-Лев., IV, 1956, 183).
3. розм. Напившись алкогольних напоїв, сп'яніти (про багатьох). Деякі понабирались, Що й додому не добрались; Між такими був і я, Каюсь, братія моя (Манж., Тв., 1955, 214).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понабираюся | понабираємося |
2 особа | понабираєшся | понабираєтеся |
3 особа | понабирається | понабираються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понабирався | понабиралися |
Жіночий рід | понабиралася | |
Середній рід | понабиралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понабираймося | |
2 особа | понабирайся | понабирайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понабиравшись |