поназбируваний
ПОНАЗБИРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поназбирувати. Добродушний жандарм справляє на Івана враження купи залізяччя, поназбируваного звідусюди і паленого на повільному вогні (Кол., Терен.., 1959, 367).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поназбируваний | поназбирувана | поназбируване | поназбирувані |
Родовий | поназбируваного | поназбируваної | поназбируваного | поназбируваних |
Давальний | поназбируваному | поназбируваній | поназбируваному | поназбируваним |
Знахідний | поназбируваний, поназбируваного | поназбирувану | поназбируване | поназбирувані, поназбируваних |
Орудний | поназбируваним | поназбируваною | поназбируваним | поназбируваними |
Місцевий | на/у поназбируваному, поназбируванім | на/у поназбируваній | на/у поназбируваному, поназбируванім | на/у поназбируваних |