понаростати
ПОНАРОСТАТИ, аємо, аєте, док. 1. Вирости, з'явитися на поверхні чого-небудь (про багато чогось; у багатьох місцях). Слова співу йдуть через старе горло з перешкодами, як коли би не лиш на руках у них, але і в горлі мозолі понаростали (Стеф., І, 1949, 70); * Образно. - Це критика, товариші, вона нам потрібна, як повітря, як вода. Без неї, як у стоячому озері, всяке чортовиння понаростає... (Кучер, Трудна любов, 1960, 346); // Відрости у багатьох (про вовну, шерсть). За літо на них понаростало вовни (Гончар, Тронка, 1963, 316).
2. Стати дорослими, вирости (про багатьох). І коли ті дівчата понаростали? (Сл. Гр.); От витягнуть колгосп з прориву, тоді й на відпочинок можна. Хай молодші бригадирствують. Вже понаростали, є зміна (Кучер, Трудна любов, 1960, 4).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаростаю | понаростаємо |
2 особа | понаростаєш | понаростаєте |
3 особа | понаростає | понаростають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понаростав | понаростали |
Жіночий рід | понаростала | |
Середній рід | понаростало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаростаймо | |
2 особа | понаростай | понаростайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понароставши |