понарізувати
ПОНАРІЗУВАТИ, ую, уєш і ПОНАРІЗАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Нарізати багато чого-небудь. Щодня понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Сл. Гр.).
2. Зарізати багато птахів, тварин на м'ясо.
3. Віддати в користування, відмірявши багатьом (земельні ділянки). Хотіла ще Мар'яна сказати чоловікові про те, що всі багачі на селі лають не тільки тих, кому він землю понарізував, а, мовляв, його, Мусія Політику (Кос., Новели, 1962, 86).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понарізую | понарізуємо |
2 особа | понарізуєш | понарізуєте |
3 особа | понарізує | понарізують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понарізував | понарізували |
Жіночий рід | понарізувала | |
Середній рід | понарізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понарізуймо | |
2 особа | понарізуй | понарізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понарізувавши |