понервувати
ПОНЕРВУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех. Те саме, що понервуватися. Мушу просити пробачення, Іване Семеновичу, статтю мою сьогодні на літучці обговорювали. Понервувала я... (Собко, Справа.., 1959, 32).
2. перех. Нервувати кого-небудь якийсь час.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понервую | понервуємо |
2 особа | понервуєш | понервуєте |
3 особа | понервує | понервують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понервував | понервували |
Жіночий рід | понервувала | |
Середній рід | понервувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понервуймо | |
2 особа | понервуй | понервуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понервувавши |