пооббивати
ПООББИВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Оббити багато чого-небудь; оббити щось у багатьох місцях. Геть усі стіни пооббивав [Гаркуша] попід чайною мотоциклом (Мушк., Серце.., 1962, 302); // Ударами, тертям пошкодити шкіру в багатьох місцях. - Перекурити нема коли! Руки вже пооббивав, чортові ящики тягавши! (Смолич, Мир.., 1958, 517).
@ Пооббивати пороги -те саме, що Оббивати пороги (у багатьох місцях) (див. оббивати). Отець Онуфрій, спасибі, пороги пооббивав, рипаючись та тупцяючи за мене (Н.-Лев., V, 1956, 351).
2. Обірвати ударами, обтрусити багато чого-небудь (плодів, цвіту). Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах (Л. Укр., V, 1956, 9).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пооббиваю | пооббиваємо |
2 особа | пооббиваєш | пооббиваєте |
3 особа | пооббиває | пооббивають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пооббивав | пооббивали |
Жіночий рід | пооббивала | |
Середній рід | пооббивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пооббиваймо | |
2 особа | пооббивай | пооббивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пооббивавши |