пообкопуваний
ПООБКОПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообкопувати. Нарешті опинились [Пекельник і Василь] у старому яблуневому саду.. Майже кожна гілляка була підперта кілком, стовбури обмащені вапном, пообкопувані (Гуц., З горіха.., 1967, 44); Поїхали [Данилка і панич] вже по стовбовому шляху рівчаками пообкопуваному (Стор., І, 1957, 108).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пообкопуваний | пообкопувана | пообкопуване | пообкопувані |
Родовий | пообкопуваного | пообкопуваної | пообкопуваного | пообкопуваних |
Давальний | пообкопуваному | пообкопуваній | пообкопуваному | пообкопуваним |
Знахідний | пообкопуваний, пообкопуваного | пообкопувану | пообкопуване | пообкопувані, пообкопуваних |
Орудний | пообкопуваним | пообкопуваною | пообкопуваним | пообкопуваними |
Місцевий | на/у пообкопуваному, пообкопуванім | на/у пообкопуваній | на/у пообкопуваному, пообкопуванім | на/у пообкопуваних |