пообтовкувати
ПООБТОВКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Обтовкти багато чого-небудь.
2. розм. Те саме, що пооббивати 1. Поки перетовкли просо, то дід аж шкуру на колінах пообтовкував (Україна.., І, 1960, 316).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообтовкую | пообтовкуємо |
2 особа | пообтовкуєш | пообтовкуєте |
3 особа | пообтовкує | пообтовкують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пообтовкував | пообтовкували |
Жіночий рід | пообтовкувала | |
Середній рід | пообтовкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообтовкуймо | |
2 особа | пообтовкуй | пообтовкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пообтовкувавши |