попечитель
ПОПЕЧИТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії - офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи. Одним з перших попечителів богаділень Полтавського господарства був видатний письменник Іван Котляревський, який віддавав цій справі багато часу і уваги (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 31); Вона ж проходить гордовито у грязних ботах через клас. У неї татко попечитель цієї школи.. Василь Мефодієвич, вчитель, - і той на неї не кричить (Сос., II, 1958, 367).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | попечитель | попечителі |
Родовий | попечителя | попечителів |
Давальний | попечителеві, попечителю | попечителям |
Знахідний | попечителя | попечителів |
Орудний | попечителем | попечителями |
Місцевий | на/у попечителі | на/у попечителях |
Кличний | попечителю | попечителі |