попискувати
ПОПИСКУВАТИ, ую, уєш, недок. Пищати час від часу. Зовсім близько, немов перелітаючи слідом за ними, попискувала невидима пташечка: «кві-і, кві-і»... (Гуц., Скупана.., 1965, 51); Всі зручніше вмощувалися на гичці, замовкали, тільки дівчата ще попискували та перешіптувались (Кучер, Трудна любов, 1960, 92); Попискує, курличе пташиним пересвистом невсипущий ефір. Микола притискає навушники до вух (Автом., Так народж. зорі, 1960, 100); Кидала [Зіна] скрадливі погляди на лобатого студента в червоній тенісці, що кутуляв вареники, аж вони жалібно попискували (Мушк., Серце.., 1962, 291); Тонко попискував під ногами сніжок, обарвлений рожевими фарбами досвітку і скутий морозом (Грим., Незакінч. роман, 1962, 46).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попискую | попискуємо |
2 особа | попискуєш | попискуєте |
3 особа | попискує | попискують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попискуватиму | попискуватимемо |
2 особа | попискуватимеш | попискуватимете |
3 особа | попискуватиме | попискуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попискував | попискували |
Жіночий рід | попискувала | |
Середній рід | попискувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попискуймо | |
2 особа | попискуй | попискуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | попискуючи | |
Минулий час | попискувавши |