поплазувати
ПОПЛАЗУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Почати плазувати по якійсь поверхні (про плазунів); // Почати переміщатися, перебираючи руками й ногами (про людей). Постать лягла на землю й обережно поплазувала до нафтосховища (Донч., II, 1956, 71); Сербин відкинув серп і накарачках поплазував у рівчак (Смолич, І, 1947, 118); Здалося, що вони потрапили в шахту. Просторий бункер мало не до стелі був засипаний блискучим антрацитом. Рачкуючи, по ньому поплазували вглиб (Гончар, III, 1959, 254).
2. перен., розм. Почати переміщатися в якому-небудь напрямі (несхвально). В грудні [1906 р.] з Москви Самаро-Златоустівською залізницею поплазувала в Башкирію каральна експедиція барона Меллер-Закомельського (Тич., III, 1957, 231); // Почати поширюватися (про щось небажане, неприємне). Від плечового суглоба [Орлюка] гангрена поплазувала вже через надпліччя до шиї (Довж., Зач. Десна, 1957, 308); З-під її рук вирвався стогін піаніно і - по кімнаті в гнітючій тиші поплазував глухий дисонанс... (Ірчан, II, 1958, 121).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплазую | поплазуємо |
2 особа | поплазуєш | поплазуєте |
3 особа | поплазує | поплазують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплазував | поплазували |
Жіночий рід | поплазувала | |
Середній рід | поплазувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплазуймо | |
2 особа | поплазуй | поплазуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поплазувавши |