попхати
ПОПХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Почати пхати, штовхаючи поперед себе, пересувати, рухати кого-, що-небудь. Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (Коцюб., III, 1956, 130); Решетняк знов напружився, попхав, покотив з товаришами гармату далі (Гончар, Людина.., 1960, 157); Паровоз зайшов з другого боку і попхав вагон, у якому були золотоношці (Ле, Ю. Кудря, 1956, 73).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попхаю | попхаємо |
2 особа | попхаєш | попхаєте |
3 особа | попхає | попхають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попхав | попхали |
Жіночий рід | попхала | |
Середній рід | попхало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попхаймо | |
2 особа | попхай | попхайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попхавши |