попідносити
ПОПІДНОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. 1. Піднести що-небудь (про багатьох); піднести багато чогось. Діти попідносили спортсменам квіти; Попідносити речі до вагона.
2. Підняти що-небудь, перемістити догори (про багатьох). Пан Зефірин підніс свою [чарку] догори, і всі за ним попідносили свої (Фр., II, 1950, 372).
3. поет., рідко. Звести багато будівель. Про всіх [думаю], чий ум і руки Пустили жить машини велетенські, Будинки попідносили стрункі (Рильський, II, 1960, 60).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідношу | попідносимо |
2 особа | попідносиш | попідносите |
3 особа | попідносить | попідносять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попідносив | попідносили |
Жіночий рід | попідносила | |
Середній рід | попідносило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідносьмо | |
2 особа | попіднось | попідносьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попідносивши |