попідпирати
ПОПІДПИРАТИ, аю, аєш, док., перех. Підперти що-небудь (про багатьох); підперти багато чого-небудь; підперти щось у багатьох місцях. Кругом їх слухають люди, попідпиравши голови долонями (Н.-Лев., І, 1956, 58); Двоє лежать на череві, попідпиравши долонями обличчя, дивляться на вогонь (Кол., Терен.., 1959, 77); Дерева всюди вгинаються під вагою фруктів. Щоб не ламалося гілля, його попідпирали тичками (Минко, Повна чаша, 1950, 35); І поставив [маляр] той патрет [портрет] на самій ярмарці і попідпирав (Кв.-Осн., II, 1956, 7).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідпираю | попідпираємо |
2 особа | попідпираєш | попідпираєте |
3 особа | попідпирає | попідпирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попідпирав | попідпирали |
Жіночий рід | попідпирала | |
Середній рід | попідпирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідпираймо | |
2 особа | попідпирай | попідпирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попідпиравши |