пораження
ПОРАЖЕННЯ, я, с. , рідко. Дія за знач. поразити, поражати. У повітрі новий надзвуковий літак протиповітряної оборони. Його ракетна зброя забезпечує пораження всіх сучасних швидкісних і висотних літаків (Рад. Укр., 11.VII 1961, 2).
^ Пораження у правах, юр. - засіб покарання за якусь провину перед суспільством, що полягає у позбавленні кого-небудь політичних і громадянських прав.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пораження | пораження |
Родовий | пораження | поражень |
Давальний | пораженню | пораженням |
Знахідний | пораження | пораження |
Орудний | пораженням | пораженнями |
Місцевий | на/у пораженні | на/у пораженнях |
Кличний | пораження | пораження |