пораяти
ПОРАЯТИ, аю, аєш і рідко ПОРАЇТИ, аю, аїш, док., кому, рідко кого і без додатка, діал. Дати пораду, порадити. І ти, білолиций.. Порай мені ще раз, де дітись з журбою? (Шевч., І, 1963, 71); - Прийшов роботи чи служби шукати, та нікого не знаю тутечки. Порайте мене, дядьку, що тут робити, куди обернутися... (Коцюб., І, 1955, 445); Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива - я вичуняла; та була така квола, що лікар не пораяв з осені віддавати мене до інституту, а передержати хоч зиму дома (Мирний, IV, 1955, 334); - Може, люди добрі, я щось не так розсудив своєю темною головою, то ходімте зараз на пораду до нашого вчителя. Він чоловік розумний і мужику лихого не порає (Стельмах, І, 1962, 198); // Допомогти радою, надати якусь допомогу в скрутних обставинах. [Матушка гуменя:] Та кажи по правді, не втаюй нічого.. Може, що я і пораю тобі, може і поможу в чому (Мирний, V, 1955, 69); // Підказати, до кого звернутися, кого, що обрати, узяти і т. ін. Таки непогану робітницю пораяли взяти родичі два тижні тому. Дівчина слухняна (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 353); // у сполуч. із сл. собі. Знайти вихід із скрутного становища. Отак, люди, діло повернулося. А чи давно це було, що не міг я на худому клаптику поля навіть собі самому щось пораяти (Жур., Опов., 1956, 204).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пораю | пораємо |
2 особа | пораєш | пораєте |
3 особа | порає | порають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пораяв | пораяли |
Жіночий рід | пораяла | |
Середній рід | пораяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пораймо | |
2 особа | порай | порайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пораявши |