порипати
ПОРИПАТИ, аю, аєш, док. 1. Рипати якийсь час. * Образно. Макар спершу зайшов до Гриця, порипав трохи на баяні, погомонів і подався на Водяну балку (Добр., Тече річка.., 1961, 261).
2. розм. Почати їхати кудись, утворюючи або викликаючи при цьому рипіння. Чумацькі паровиці, тим часом добре попідмазувані, вже десь порипали собі далі, до Києва (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 30).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порипаю | порипаємо |
2 особа | порипаєш | порипаєте |
3 особа | порипає | порипають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порипав | порипали |
Жіночий рід | порипала | |
Середній рід | порипало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порипаймо | |
2 особа | порипай | порипайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порипавши |