порипування
ПОРИПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. порипувати і звуки, утворювані цією дією. Тишу порушувало обережне порипування стільців, приглушене шипіння примуса та побулькування рідини в реторті... (Шовк., Інженери, 1935, 283); Він все слухав і слухав: він хотів, він мусив почути тільки один звук - сплеск весел або порипування кочетів (Смолич, Світанок.., 1953, 600); З села зрідка чулося порипування хліборобських возів під снопами (Іщук, Вербівчани, 1961, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порипування | порипування |
Родовий | порипування | порипувань |
Давальний | порипуванню | порипуванням |
Знахідний | порипування | порипування |
Орудний | порипуванням | порипуваннями |
Місцевий | на/у порипуванні | на/у порипуваннях |
Кличний | порипування | порипування |