порочність
ПОРОЧНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. порочний. Реакційне буржуазне мистецтво намагається нав'язати думку про одвічну порочність людини (Рад. літ-во, 11, 1971, 5); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства, то в поемі «Сон» він викриває порочність усієї кріпосницько-самодержавної системи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 159).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порочність | порочності |
Родовий | порочності, порочности | порочностей |
Давальний | порочності | порочностям |
Знахідний | порочність | порочності |
Орудний | порочністю | порочностями |
Місцевий | на/у порочності | на/у порочностях |
Кличний | порочносте | порочності |