поріжок
ПОРІЖОК, жка, ч. 1. Зменш.-пестл. до поріг 1. - Сідай, Параско, на поріжку, - присогласила Настя, посунувшись і даючи місце коло себе (Мирний, IV, 1955, 102); Раніше [до війни], бувало, виносили на поріжок школи стіл, накривали червоною матерією, вибирали президію, своїх сільських поважних людей, і сідали вони, господарі, розправляли вуса, покахикували в жмені, вирішували свою долю (Тют., Вир, 1964, 405).
2. спец. Виступ на частині машини, механізму і т. ін. Приймальна камера розміщена спереду молотильного апарата. З боку жатки вона відкрита і має поріжок, на який спирається рама похилої частини жатки (Зерн. комбайни, 1957, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поріжок | поріжки |
Родовий | поріжка | поріжків |
Давальний | поріжкові, поріжку | поріжкам |
Знахідний | поріжок | поріжки |
Орудний | поріжком | поріжками |
Місцевий | на/у поріжку | на/у поріжках |
Кличний | поріжку | поріжки |