посвітитися
ПОСВІТИТИСЯ, світиться, док. 1. Світитися, випромінювати світло якийсь час.
2. Засвітитися, стати засвіченим (про все або багато чого-небудь). *У порівн. Густішою стіною сплелося жито.. Поміж його стеблами заясіли [заясніли] волошки, немов посвітились сині лампадки (Вас., І, 1959, 124).
@ Аж каганці посвітилися - те саме, що Аж іскри з очей посипались (див. іскра). Коли це як не зашумить кий над головою, як не огріє Велетня по лобі, аж каганці йому посвітились (Вас., II, 1959, 419).
3. діал. Запалити світло (про всіх або багатьох). Було вже смерком, - по хатах вже посвітилися (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвічуся | посвітимося |
2 особа | посвітишся | посвітитеся |
3 особа | посвітиться | посвітяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посвітився | посвітилися |
Жіночий рід | посвітилася | |
Середній рід | посвітилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвітімося | |
2 особа | посвітися | посвітіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посвітившись |