посидючість
ПОСИДЮЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. посидючий 1. Мартович заздрив Франковій посидючості (Письмен. зблизька, 1958, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посидючість | посидючості |
Родовий | посидючості, посидючости | посидючостей |
Давальний | посидючості | посидючостям |
Знахідний | посидючість | посидючості |
Орудний | посидючістю | посидючостями |
Місцевий | на/у посидючості | на/у посидючостях |
Кличний | посидючосте | посидючості |