посихати
ПОСИХАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Те саме, що висихати 1, 2; засихати, сохнути. Палить сонце, як у пеклі, Пісок розпікає, Подекуди росте травка, І та посихає (Рудан., Тв., 1956, 84); Яблуні й черешні росли й посилали, пускали молодняки, як хотіли, між густими бур'янами (Н.-Лев., І, 1956, 410); А жайвір щебече, а сивий будяк посихає, А жито, як рута, не смута, зеленим вуском колихає (Мал., Запов. джерело, 1959, 51).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посихаю | посихаємо |
2 особа | посихаєш | посихаєте |
3 особа | посихає | посихають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посихатиму | посихатимемо |
2 особа | посихатимеш | посихатимете |
3 особа | посихатиме | посихатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посихав | посихали |
Жіночий рід | посихала | |
Середній рід | посихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посихаймо | |
2 особа | посихай | посихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | посихаючи | |
Минулий час | посихавши |