посмирнішати
ПОСМИРНІШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до смирнішати. Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали (Н.-Лев., IV, 1956, 290); [Старшина:] От як завтра дамо хльосту, то посмирнішаєш, о, посмирнішаєш! (К.-Карий, І, 1960, 64); - О! Зразу видно, що нашкодили [хлопці]. Посмирнішали, головані! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 28); Метушилися з дрючками люди, ганяючись за бугаєм.. - За губу хватай, за кільце! Відразу посмирнішає (Тют., Вир, 1964, 114).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посмирнішаю | посмирнішаємо |
2 особа | посмирнішаєш | посмирнішаєте |
3 особа | посмирнішає | посмирнішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посмирнішав | посмирнішали |
Жіночий рід | посмирнішала | |
Середній рід | посмирнішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посмирнішаймо | |
2 особа | посмирнішай | посмирнішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посмирнішавши |