поспоритися
ПОСПОРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що поспорити. Як поховали Ониська, вона збила таку бучу! Поспорилася з Настею, погризлася з Яковом (Мирний, IV, 1955, 54); Поспорилися, полаялися, і воно б так собі й минулося, - та не поспішилася Горпина сорочку з невістки зразу ж після церкви стягти, а за день Степанида встигла всю красу, яка тільки була в свекрухи, зносити (Л. Янов., І, 1959, 337).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспорюся | поспоримося |
2 особа | поспоришся | поспоритеся |
3 особа | поспориться | поспоряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поспорився | поспорилися |
Жіночий рід | поспорилася | |
Середній рід | поспорилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспормося | |
2 особа | поспорся | поспортеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поспорившись |