поспішатися
ПОСПІШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОСПІШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Те саме, що поспішати 1, 2. Признаватися Галі Грицько не поспішався і не намагався напевне довідатися, хто їй більше до вподоби, - чи він, чи, може, Андрій (Вас., І, 1959, 170); Вона проспала ранкову зорю - от тобі маєш! І Галя засміялася небувалому випадку й почала поспішатися на роботу (Вовчок, І, 1955, 318); Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішалися з гори в долину на спочинок (Коцюб., І, 1955, 96); Поспішився козаченько той пиріг із'їсти (Чуб., V, 1874, 436); - Та я вже й не сперечаюся! - поспішилася пані заспокоїти доню (Л. Янов., І, 1959, 124); Панна Юзя поспішилася до покоїв, бо почали з'їздитися гості (Л. Укр., III, 1952, 666); Розібралась [Маруся], роздяглась, давай піч топити і вечерять наставляти, і вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Кв.-Осн., II, 1956, 27); А що вже в полі на оранці, дак дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись (Барв., Опов.., 1902, 194).
Не поспішаючись - те саме, що Не поспішаючи (див. поспішати). Зінько Сивашенко йшов полем. Ішов не поспішаючись, бо була неділя, а поробившися добре ввесь тиждень, любив у неділю відпочити (Гр., II, 1963, 322).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспішаюся | поспішаємося |
2 особа | поспішаєшся | поспішаєтеся |
3 особа | поспішається | поспішаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспішатимуся | поспішатимемося |
2 особа | поспішатимешся | поспішатиметеся |
3 особа | поспішатиметься | поспішатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поспішався | поспішалися |
Жіночий рід | поспішалася | |
Середній рід | поспішалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспішаймося | |
2 особа | поспішайся | поспішайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поспішаючись | |
Минулий час | поспішавшись |