постглосатори
ПОСТГЛОСАТОРИ, -ів, мн. В середні віки – італійські та французькі юристи, які займалися тлумаченням норм та уривків з Кодексу Юстиніана; зусилля постглосаторів були направлені на очищення і переробку римського права, приведення його в строгу систему, пристосування до нових історичних умов і узгодження з місцевим правом; в якості первинного матеріалу для своїх досліджень постглосатори використовували роботи глосаторів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постглосатори | |
Родовий | постглосаторів | |
Давальний | постглосаторам | |
Знахідний | постглосаторів | |
Орудний | постглосаторами | |
Місцевий | на/у постглосаторах | |
Кличний | постглосатори |
постглосатор
ПОСТГЛОСАТОР, -а, ч. Див. постглосатори.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постглосатор | постглосатори |
Родовий | постглосатора | постглосаторів |
Давальний | постглосаторові, постглосатору | постглосаторам |
Знахідний | постглосатора | постглосаторів |
Орудний | постглосатором | постглосаторами |
Місцевий | на/у постглосаторі, постглосаторові | на/у постглосаторах |
Кличний | постглосаторе | постглосатори |