постмодернізм
ПОСТМОДЕРНІЗМ, -у, ч. Світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20-го ст. приходить на зміну модернізмові; продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних; вперше термін «постмодернізм» згадується у 1917 p., але поширився він лише наприкінці 1960-х pp. спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації, а невдовзі – у літературі та живописі; визначальні риси постмодернізму: культ незалежної особистості; потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого; прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій; бачення повсякденного реального життя як театру абсурду; використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя; зумисне химерне переплетення різних стилів зображення (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо); суміш багатьох традиційних жанрових різновидів; іронічність і пародійність та ін.; як правило, у постмодерністському творі присутній образ оповідача.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постмодернізм | |
Родовий | постмодернізму | |
Давальний | постмодернізмові, постмодернізму | |
Знахідний | постмодернізм | |
Орудний | постмодернізмом | |
Місцевий | на/у постмодернізмі | |
Кличний | постмодернізме |