постріляний
ПОСТРІЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постріляти 1, 2. Горять хати, й розкидані між ними лежать постріляні бандитами брати, і сестри, й матері... (Сос., II, 1958, 465); Казав козак, казав бурлак: - Дівчинонько-рибчинонько!.. Ой, дай жупан шматований, Що турками шанований, Що сонечком побіляний, Що кулями постріляний (Щог., Поезії, 1958, 57); Козак Покута може назвати декілька сотень великих і дрібних островів на Дніпрі і в плавнях, але скільки разів він був порубаний і постріляний, цього не запам'ятав (Панч, Гомон. Україна, 1954, 10); // у знач. прикм. Повернувся [Микола] з моря ледве живий. Посічений, постріляний, без ноги (Кучер, Трудна любов, 1960, 8); // у знач. ім. постріляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом з вогнепальної зброї. Біля жандармського поста лежали під тином постріляні (Літ. Укр., 20.VI 1967, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | постріляний | постріляна | постріляне | постріляні |
Родовий | постріляного | постріляної | постріляного | постріляних |
Давальний | постріляному | постріляній | постріляному | постріляним |
Знахідний | постріляний, постріляного | постріляну | постріляне | постріляні, постріляних |
Орудний | постріляним | постріляною | постріляним | постріляними |
Місцевий | на/у постріляному, пострілянім | на/у постріляній | на/у постріляному, пострілянім | на/у постріляних |