постувати
ПОСТУВАТИ, ую, уєш, док. Дотримувати посту; постити. - Черниця.. постує, а рибки, як на горе, нема... (Вовчок, VI, 1956, 326); [Єпископ:] Ти постуєш? хоч я заборонив для в'язнів піст? Лукавий рабе! (Л. Укр., II, 1951, 498); Мати краєчком хустки витирає очі і питається читальника, чи він постує. - Коли в тебе є панська білорибиця або червонорибиця, то можу й постувати у вас (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 29); // перен. Нічого не їсти, голодувати. Гей, виночерпіє! де ти? Рожі цвітуть на вгороді! Дай серед рож розговіймось: Годі нам постувать! годі! (Крим., Вибр., 1965, 271).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постую | постуємо |
2 особа | постуєш | постуєте |
3 особа | постує | постують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постував | постували |
Жіночий рід | постувала | |
Середній рід | постувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постуймо | |
2 особа | постуй | постуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постувавши |