постулятися
ПОСТУЛЯТИСЯ, яються і ПОСТУЛЮВАТИСЯ, юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох); // Стати стуленим (про багато чогось). Квітки постулялися і поснули (Л. Укр., III, 1952, 489); * Образно. Сад ще спав. Дерева від ранкового холоду постулювалися, як тюльпани (Вільде, Повнол. діти, 1960, 344).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постуляюся | постуляємося |
2 особа | постуляєшся | постуляєтеся |
3 особа | постуляється | постуляються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постулявся | постулялися |
Жіночий рід | постулялася | |
Середній рід | постулялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постуляймося | |
2 особа | постуляйся | постуляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постулявшись |