постьобати
ПОСТЬОБАТИ 1, аю, аєш, док. 1. перех. Прошити стібками.
2. неперех. Шити, стьобати якийсь час.
ПОСТЬОБАТИ2, аю, аєш, док. 1. перех. Побити, відшмагати кого-небудь. - Торбу з харчами загубили! А бий тебе сила божа! Що мені мати скажуть? Новісінька торба з материного рукава від сорочки ще й калиною вишита. Що його робити? - Задери піджак та постьобай себе батогом, - сміючись, радив Тимко (Тют., Вир, 1964, 10).
2. неперех., діал. Піти, покрокувати. От і постьобав неборак, понурившись, а серце йому як не вискочить (Свидн., Люборацькі, 1955, 153).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постьобаю | постьобаємо |
2 особа | постьобаєш | постьобаєте |
3 особа | постьобає | постьобають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постьобав | постьобали |
Жіночий рід | постьобала | |
Середній рід | постьобало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постьобаймо | |
2 особа | постьобай | постьобайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постьобавши |