потовчений
ПОТОВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потовкти. Гречук видобув з кишені кілька потовчених цурупалок тютюнового бадилля, домішав потерухи з хмелю.. і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (Кучер, Дорога.., 1958, 150); Добре потовчені і перетворені в тістоподібну масу листки розхідника прикладають на нариви (Лікар. рослини.., 1958, 58); Потовчена снарядами крихка крига треться об береги (Гончар, III, 1959, 285); При самій землі, між стеблинками,.. притаїлись росинки і яскраво поблискують, як надрібно потовчене скло (Тют., Вир, 1964, 251); Вся постать його.. була якась потовчена й пом'ята, наче він щойно вирвався з бійки (Кол., Терен.., 1959, 64); Пошарпаний, потовчений, закіптюжений, Сивоок тицявся то в одну пожежу, то в другу, когось рятував (Загреб., Диво, 1968, 187); Сук, менше потовчений і покалічений, розказав усе якнайдокладніше (Ков., Тв., 1958, 55).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потовчений | потовчена | потовчене | потовчені |
Родовий | потовченого | потовченої | потовченого | потовчених |
Давальний | потовченому | потовченій | потовченому | потовченим |
Знахідний | потовчений, потовченого | потовчену | потовчене | потовчені, потовчених |
Орудний | потовченим | потовченою | потовченим | потовченими |
Місцевий | на/у потовченому, потовченім | на/у потовченій | на/у потовченому, потовченім | на/у потовчених |