потомний
ПОТОМНИЙ 1, а, е. Який здійснюється за томами, том за томом. Потомний вихід у світ творів В. І. Леніна.
ПОТОМНИЙ2, а, е. 1. поет. Те саме, що прийдешній. «Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував, щоб славили народи незчисленні, щоб тямили на всі віки потомні імення...» (Л. Укр.. І, 1951, 252); Вклонися, моя Україно, цим людям величним і скромним.. Ти словом достойним розкажеш своїм поколінням потомним, Чому їм.. пошану твій вдячний народ оддає (Бажан, Роки, 1957, 258).
2. у знач. ім. потомний, ного, ч.; потомна, ної, ж.; потомні, них, мн., діал. Нащадок, нащадки. Ніколи ніякий поет ані артист не творив на те, щоб показати сучасним чи потомним ідеал краси (Фр., XVI, 1955, 293); Жінка Петра Онуфрака, потомна отого війта, .. твердо казала, що вона знає, що тут у Яршици є Довбушеві скарби (Хотк., Довбуш, 1965, 424).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потомний | потомна | потомне | потомні |
Родовий | потомного | потомної | потомного | потомних |
Давальний | потомному | потомній | потомному | потомним |
Знахідний | потомний, потомного | потомну | потомне | потомні, потомних |
Орудний | потомним | потомною | потомним | потомними |
Місцевий | на/у потомному, потомнім | на/у потомній | на/у потомному, потомнім | на/у потомних |