поторкати
ПОТОРКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Торкнути кілька разів; торкати якийсь час. Старого козака повстрічає [зустріне Коновченко], Гордим словом зневажає, Молодого повстрічає,.. Стременем о грудь поторкає... (Укр.. думи.., 1955, 28); Жінка.. поторкала свою валізку, посовалась на канапі, як курка в піску, зручніш умощуючись (Досв., Вибр., 1959, 207).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поторкаю | поторкаємо |
2 особа | поторкаєш | поторкаєте |
3 особа | поторкає | поторкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поторкав | поторкали |
Жіночий рід | поторкала | |
Середній рід | поторкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поторкаймо | |
2 особа | поторкай | поторкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поторкавши |