потроєння
ПОТРОЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потроїти і потроїтися. Ніби відповідають [коні на Анічковому мосту] на любов ленінградок і ленінградців до них потроєнням своїх знаменитих властивостей (Вишня, І, 1956, 303).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потроєння | потроєння |
Родовий | потроєння | потроєнь |
Давальний | потроєнню | потроєнням |
Знахідний | потроєння | потроєння |
Орудний | потроєнням | потроєннями |
Місцевий | на/у потроєнні | на/у потроєннях |
Кличний | потроєння | потроєння |