потрушувати
ПОТРУШУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., що і чим, розм. Час від часу або злегка трусити, струшувати. - Що таке? - скрикнув молодий козак,.. потрушуючи двері. - Відчиніть-бо! (Вовчок, І, 1955, 342); - Рушай, Васька! - гукнув він на коня, що стояв біля ганку, схиливши голову, і щось губами потрушував (Мирний, III, 1954, 317); Майстер вже потрушував форму, на якій розтікалася нова порція паперової рідини (Тулуб, Людолови, II, 1957, 311); Він говорить здебільшого повагом, зважуючи кожне слово; у хвилину збудження відкидає голову назад і значливо потрушує нею (Галан, І, 1960, 462).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрушую | потрушуємо |
2 особа | потрушуєш | потрушуєте |
3 особа | потрушує | потрушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрушуватиму | потрушуватимемо |
2 особа | потрушуватимеш | потрушуватимете |
3 особа | потрушуватиме | потрушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потрушував | потрушували |
Жіночий рід | потрушувала | |
Середній рід | потрушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрушуймо | |
2 особа | потрушуй | потрушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потрушуючи | |
Минулий час | потрушувавши |