потріскатися
ПОТРІСКАТИСЯ, ається, док. Вкритися по поверхні тріщинами; розтріскатися. По вулицях страшно ходити, бо руїни потріскались і ось-ось впадуть на голову (Коцюб., III, 1956, 354); На хресті було прибите розп'яття. Воно також потемніло й потріскалось на сонці та вітрах (Гончар, III, 1959, 10); У великому палісаднику бургомістерської садиби земля потріскалася від засухи (Вільде, Сестри.., 1958, 110); // Пошерхнути, порепатися (про руки, губи і т. ін.). [Явдоха:] На губах смага, аж потріскались губи!.. (Кроп., II, 1958, 479); Відчула [Маруся] нараз, що вона ж уже кілька тижнів не милася. Поглянула на руки - руки були брудні і потріскалися (Хотк., II, 1966, 165); Від холодної води литки так потріскалися, що з них цебеніла кров (Чорн., Пісні.., 1958, 24).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потріскаюся | потріскаємося |
2 особа | потріскаєшся | потріскаєтеся |
3 особа | потріскається | потріскаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потріскався | потріскалися |
Жіночий рід | потріскалася | |
Середній рід | потріскалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потріскаймося | |
2 особа | потріскайся | потріскайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потріскавшись |