потішання
ПОТІШАННЯ, я, с., рідко. 1. Дія за знач. потішати. Професор його втішав і заспокоював, не передчуваючи, що колись доведеться іще й йому в Володимира прохати собі такого самого потішання (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 248); Щоб якось хоч трохи розраяти подругу, в запалі потішання ненароком і про своє горе призналася [Надія] (Баш, На ..дорозі, 1967, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потішання | потішання |
Родовий | потішання | потішань |
Давальний | потішанню | потішанням |
Знахідний | потішання | потішання |
Орудний | потішанням | потішаннями |
Місцевий | на/у потішанні | на/у потішаннях |
Кличний | потішання | потішання |