поуставляти
ПОУСТАВЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. Уставити, поставити де-небудь все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях. Мендель казав поуставляти перед вікнами наскоро з дощок збиті столи і лавки (Фр., II, 1950, 233); Сама [артистка] вибрала місце, де мав стояти [фортеп'ян], і власною рукою поуставляла.. підставки, на яких мав стояти (Коб., I, 1956, 518).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поуставляю | поуставляємо |
2 особа | поуставляєш | поуставляєте |
3 особа | поуставляє | поуставляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поуставляв | поуставляли |
Жіночий рід | поуставляла | |
Середній рід | поуставляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поуставляймо | |
2 особа | поуставляй | поуставляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поуставлявши |