похворіти
ПОХВОРІТИ, ію, ієш, док. 1. Захворіти (про всіх або багатьох). То воли йому пристануть, або й похворіють - і тоді чумакові пропаща година; а то паші худобі не стане (Коцюб., І, 1955, 181); - Я тобі скажу одверто, товаришу командир, гості ми недовгі на цьому світі, підбилися всі й похворіли (Ю. Янов., II, 1958, 209).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похворію | похворіємо |
2 особа | похворієш | похворієте |
3 особа | похворіє | похворіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похворів | похворіли |
Жіночий рід | похворіла | |
Середній рід | похворіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похворіймо | |
2 особа | похворій | похворійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | похворівши |