похизуватися
ПОХИЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм. Зробити, сказати щось, хизуючись; хизуватися якийсь час. Партизани намагалися йти в ногу і похизуватися перед регулярним військом (Ю. Янов., II, 1958, 219); Микола сказав, що не боїться смерті, хоч це була неправда. Він хотів похизуватись перед дівчатами (Гжицький, У світ.., 1960, 36); Дід Ялисей.. полюбляв похизуватися своєю начитаністю і обізнаністю з наймудрішими книгами (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 20).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похизуюся | похизуємося |
2 особа | похизуєшся | похизуєтеся |
3 особа | похизується | похизуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похизувався | похизувалися |
Жіночий рід | похизувалася | |
Середній рід | похизувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похизуймося | |
2 особа | похизуйся | похизуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | похизувавшись |