почерканий
ПОЧЕРКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почеркати. Я схопив першу-ліпшу чужу рукопись [чужий рукопис] зо стола, всю почеркану моїми поправками (Л. Укр., III, 1952, 631); Заглиблений у міркування, він навіть не примітив, що за столом, схилившись над синім папером, симетрично почерканим білими рисками, стояли Огей, Титан і вчорашній знайомий (Досв., Вибр., 1959, 327).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | почерканий | почеркана | почеркане | почеркані |
Родовий | почерканого | почерканої | почерканого | почерканих |
Давальний | почерканому | почерканій | почерканому | почерканим |
Знахідний | почерканий, почерканого | почеркану | почеркане | почеркані, почерканих |
Орудний | почерканим | почерканою | почерканим | почерканими |
Місцевий | на/у почерканому, почерканім | на/у почерканій | на/у почерканому, почерканім | на/у почерканих |