почмихати
ПОЧМИХАТИ, аю, аєш, док., розм. Чмихати якийсь час. Почмихають було старости, по тричі ходивши, да й підуть (Барв., Опов.., 1902, 89); Пантелій почмихав собі під ніс тихенько, щоб не дратувати міцнорукого дядька (Загреб., Диво, 1968, 645); Почмихав паровоз ще стільки ж, вистоявся, а тоді як рвонув... і станція Орловка тільки майнула перед нами (С. Ол., З книги життя, 1968, 109).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почмихаю | почмихаємо |
2 особа | почмихаєш | почмихаєте |
3 особа | почмихає | почмихають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почмихав | почмихали |
Жіночий рід | почмихала | |
Середній рід | почмихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почмихаймо | |
2 особа | почмихай | почмихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почмихавши |