почіпляти
ПОЧІПЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. Почепити багато чого-небудь. Настала осінь. Нимидора почіпляла за ніжки на коромисло десять пар качок і однесла на економію (Н.-Лев., II, 1956, 187); Горбаті павуки почіпляли від дерева до дерева сіті (Коб., І, 1956, 453); Рушив [Яшко] помалу, мов на ноги гирі хто пудові почіпляв (Головко, І, 1957, 172).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почіпляю | почіпляємо |
2 особа | почіпляєш | почіпляєте |
3 особа | почіпляє | почіпляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почіпляв | почіпляли |
Жіночий рід | почіпляла | |
Середній рід | почіпляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почіпляймо | |
2 особа | почіпляй | почіпляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почіплявши |