пошарувати
ПОШАРУВАТИ1, ую, уєш, перех. Док. до шарувати1.
ПОШАРУВАТИ2, ую, уєш, перех. Док. до шарувати2. Пошарувала [Марія] підлоги в кухні й у сінях (Тудор, Народження, 1941, 12).
ПОШАРУВАТИ3, ую, уєш, перех. Док. до шарувати3. Буряки гарно зійшли, особливо на тому ланку, де їх буде машина шарувати. Сама без людей пошарує і збукетує (Кучер, Трудна любов, 1960, 588).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошарую | пошаруємо |
2 особа | пошаруєш | пошаруєте |
3 особа | пошарує | пошарують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пошарував | пошарували |
Жіночий рід | пошарувала | |
Середній рід | пошарувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошаруймо | |
2 особа | пошаруй | пошаруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пошарувавши |